З нагоди відзначення 211 річниці від дня народження Тараса Шевченка

"Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка..."

Скиньте з Шевченка шапку. Та отого

дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.

Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:

Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом.

Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом.

А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру

І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!

...

Він пильно у нас вдивляється.

Вільний свавільний самум.

Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.

А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.

Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

ІВАН ДРАЧ

 "Думи" (на вірші Тараса Шевченка, муз. Артема Пивоварова) виконує учень 9-А класу Підволочиського ліцею ВІТАЛІЙ ШТОКАЛЮК